Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Кінашівському ліцеї

Дата: 06.03.2023 13:26

Кількість переглядів: 27

Додаток 3

до наказу від 02.09.2022р.№ 59

«Схвалено»                                                                                            «Затверджую»

Рішення педагогічної ради                                                                Директор ліцею

від 30.08.2022 року № 1                                                                                      В.Гавриш                

ПОЛОЖЕННЯ
про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Кінашівському ліцеї

Більшівцівської селищної ради Івано - Франківської області

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

          Головною метою освітньої діяльності Кінашівського ліцею є створення умов для забезпечення права дітей та учнівської молоді на здобуття якісної  освіти відповідно до їх здібностей, обдарувань, виховання та соціалізація особистості в процесі освітньої діяльності. Запровадження внутрішньої системи забезпечення якості – стратегічне рішення ліцею, що має забезпечити  дієвість та стати міцним підгрунтям для упровадження соціально-освітніх ініціатив учасників освітнього процесу щодо ефективного і сталого розвитку закладу.

        Внутрішня система забезпечення якості освіти в ліцеї включає:

стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

правила, критерії і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

правила, критерії і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

безпекову складову;

вивчення та самооцінювання якості освіти.

Система забезпечення якості освіти є багатоплановою і включає:

наявні ресурси (кадрові, фінансові, матеріальні, інформаційні, навчально-методичні тощо, необхідні для виконання цілей, завдань діяльності закладу;

організацію освітнього процесу, що відповідає сучасним тенденціям розвитку науки і освіти;

контроль освітньої діяльності.

Внутрішня система забезпечення якості освіти ліцею спрямована на вдосконалення всіх напрямів його діяльності.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти для здобувачів освіти за такими напрямами:

освітнє середовище;

система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;

система педагогічної діяльності;

система управлінської діяльності.

Терміни та їх визначення, що вживаються в Положенні:

Академічна доброчесність– сукупність етичних принципів і визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час педагогічної діяльності та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень;

Академічний плагіат –оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

Внутрішня система оцінки якості освіти – цілісна система діагностичних і оцінюючих процедур, що реалізуються різними суб’єктами державно-громадського управління, яким делеговані окремі повноваження з оцінки якості освіти, а також сукупність організаційних структур і нормативних правових матеріалів, які забезпечують управління якістю освіти;

Інструмент–засіб, спосіб для досягнення чогось.

Критерії– вимоги для визначення або оцінки людини, предмета, явища (або: ознака, на підставі якої виробляється оцінка);

Механізм –  комплексний процес, спосіб організації.

Моніторинг якості освіти– система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладі освіти (інших суб’єктів освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від них.

Обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої діяльності чи організації освітнього процесу;

Оцінка якості освіти– визначення за допомогою діагностичних і оцінювальних процедур ступеня відповідності ресурсного забезпечення освітнього процесу, його результатів.

Положення– локально-нормативний акт, що визначає основні правила організації, мету, структуру, обов'язки групи людей чи організацій, що об'єдналися для досягнення спільної мети.

Правило – вимога щодо дотримання всіма учасниками тих чи інших умов.

Процедура– офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь.

Списування – підготовка пошукових, науково-дослідницьких робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання;розроблення методичних, науково-методичних матеріалів без посилання на зовнішнє джерело інформації.

Стратегія– довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний, підкріплений ідеологією, стійкий до невизначеності умов середовища план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом у процесі його реалізації та спрямований на досягнення успіху цілей, завдань діяльності.

Фабрикація– вигадування даних чи фактів,що використовуються в освітній, управлінській діяльності.

Хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

Якість освіти – комплексна характеристика освітньої діяльності, досягнення очікуваних результатів

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти погоджується педагогічною радою, яка має право вносити до нього зміни й доповнення, і затверджується відповідним наказом ліцею.

2.МЕТА ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ

ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ ЗАКЛАДУ

Метою функціонування внутрішньої системи забезпечення якості в закладі є:

• гарантування якості шкільної освіти;
• формування довіри громадськості до закладу освіти;
• постійне та послідовне підвищення якості освіти;
• допомога суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі є: 

• оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності закладу;
• спостереження за реалізацією освітнього процесу;
• моніторинг технологій навчання;
• моніторинг ресурсного потенціалу ліцею;
• спостереження за  станом  соціально-психологічного  середовища закладу;
• контроль стану  прозорості  освітньої  діяльності  та  оприлюднення інформації щодо її результатів;
• розроблення рекомендацій  щодо  покращення  якості  освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;
• здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі шкільної освіти, нормативних документів, наказів та рішень педагогічної ради ліцею;
• вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;

Контроль внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснює директор закладу освіти, за його дорученням,   створена з цією метою комісія. Як експерти до участі в контролі можуть залучатися сторонні компетентні організації й окремі фахівці.

3.ХАРАКТЕРИСТИКА ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

3.1. Політика та процедури забезпечення якості освіти

Основними напрямами політики із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі освіти є:

якість освіти;

рівень професійної компетентності педагогічних працівників і забезпечення їх вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності;

якість реалізації навчальних програм, вдосконалення змісту, форм і методів освітньої діяльності.

Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти ліцею включає послідовну підготовку та практичну реалізацію таких етапів управління:

планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем, пріоритетних цілей, розроблення планів їх реалізації);

організацію (переформатування/створення)функціональної структури для досягнення цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);

контроль (розроблення процедур оцінювання та аналізу отриманих результатів;

коригування (визначення та реалізація необхідних дій і заходів, спрямованих на досягнення цілей і завдань).

        Стратегія та процедура забезпечення якості освіти закладу базується на таких принципах:

принцип комплексного підходу, що представляє діяльність ліцею як сукупність освітніх процесів, що спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;

принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті забезпечення якості освітнього процесу;

принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до змін внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про ефективність освітньої діяльності;

принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу;

принцип відповідальності за забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

принцип системності в управлінні якістю освіти на всіх стадіях освітнього процесу;

принцип здійснення обґрунтованого моніторингу якості освіти;

принцип готовності суб’єктів освітньої діяльності до ефективних змін;

принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

принцип безперервності, що забезпечується постійною спільною діяльністю педагогів і вихованців на різних етапах процесу навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти;

Система внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в ліцеї передбачає здійснення відповідних процедур та заходів за напрямами:

1. Управління якісною освітньою діяльністю та розвитком закладу шкільної освіти.
2. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників  закладу.
3. Академічна культура учасників освітнього процесу ліцею .
4. Вдосконалення навчально-матеріальної бази для забезпечення освітнього процесу. Наявність необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.
5. Публічна інформація.

3.2. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності.

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів і визначених Законом України «Про освіту» правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження педагогічної, науково-педагогічної (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними працівниками передбачає:

посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

надання достовірної інформації про методики й результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

контроль за дотриманням здобувачами освіти академічної доброчесності;

об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

самостійне виконання освітніх завдань;

посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

надання достовірної інформації про результати власної навчальної (творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

самоплагіат– оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

списування –підготовка інформаційно-методичних, навчальних матеріалів із залученням зовнішніх джерел інформації;

обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності;

хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.

Кожна особа, стосовно якої піднято питання щодо порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники ліцею можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
• позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);
• повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

4.СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Оцінювання якості знань здобувачів освіти здійснюється відповідно до  «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

Критерії  оцінювання  та очікувані результати освітньої діяльності учнів є  обов’язковою  складовою  навчальної  програми предмета.  На  початку вивчення теми  вчитель  повинен  ознайомити  учнів  з системою та критеріями її оцінювання.

Для  врахування  думки  учнів  щодо  якості  та  об’єктивності  системи оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників, а також моніторинг оцінювання ступеня задоволення  здобувачів освіти.

Результати  оцінювання  здобувачів    освіти  обговорюються  на засіданні педагогічної  ради ліцею.

4.1.Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень:

Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до навчальних програм.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень вихованців є:

навчальна – сприяє отриманню, повторенню, поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню вмінь і навичок;

стимулювально-мотиваційна– формує позитивну мотивацію до навчання;

виховна – сприяє формуванню вмінь працювати в команді, нести відповідальність за колективний результат, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії освітньої діяльності.

4.2.Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти:

• здійснення аналізу результатів навчання здобувачів освіти;
• впровадження система формувального оцінювання;

4.3.Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання:

При оцінюванні освітніх досягнень вихованців має ураховуватися результативність їх участі в організаційно-масових заходах (виставках, концертах, походах, змаганнях, експедиціях тощо) різних організаційних рівнів.

5.ОЦІНЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 

ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності повинна передбачати підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

Вимоги до педагогічних працівників закладу встановлюються у відповідності до вимог чинного законодавства (розділу VІІ Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2143-ѴІІІ, чинного з 28.09.2017 року). Процедура призначення на посаду педагогічних працівників регулюється чинним законодавством (обрання за конкурсом, укладення трудових договорів) відповідно до встановлених вимог .

5.1.Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти:

освітній рівень педагогічних працівників;

результати атестації;

систематичність підвищення кваліфікації;

наявність педагогічних звань, відомчих, державних нагород;

участь у розробленні навчальних програм, посібників, методичних рекомендацій, підготовки статей тощо;

участь у методико-педагогічних заходах, у т.ч. конкурсних;

здійснення інноваційної діяльності;

результативність освітньої діяльності вихованців;

співпраця з батьками вихованців.

5.2.Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників:

• сприяють формуванню, забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;
• здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проєктах, залучаються до роботи як освітні експерти.

          Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами:

довгострокове підвищення кваліфікації: курси;

короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, практикуми, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо.

5.3.Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти:

• діють на засадах педагогіки партнерства;
• співпрацюють з батьками вихованців з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок;
• практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.

5.4.Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності:

• дотримуються академічної доброчесності під час освітнього процесу;
• сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.

6.КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА ОЦІНЮВАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОЦЕСІВ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ.

6.1.Стратегія розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань:

• затвердження стратегії  розвитку закладу, спрямованої на підвищення якості освітньої діяльності;
• річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми;
• здійснення самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти;
• планування та здійснення заходів щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання;

6.2.Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм:

• сприяння створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію вихованців, їх батьків, керівників гуртків та взаємну довіру;
• оприлюднення інформації про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.

6.3.Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників:

• формування штату ліцею, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми;
• сприяння підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

6.4.Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою:

Управлінська діяльність керівних працівників ліцею на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

удосконалення громадсько-державної моделі управління;

раціональний розподіл функцій між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду, ділових та особистісних якостей;

забезпечення оптимальної організації освітнього процесу в гуртках і творчих об’єднаннях, який би забезпечував належний рівень сформованості у вихованців знань, умінь, навичок, їх вплив на професійне самовизначення;

визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи ліцею та діловим якостям адміністрації, раціональне використання часу всіма працівниками закладу;

правильне й найбільш ефективне використання навчальної, матеріальної бази, створення умов для її оновлення, осучаснення, поповнення;

забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

6.5.Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності:

Керівником закладу створюються необхідні умови для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється реалізація стратегії розвитку закладу.

Ефективність управлінської діяльності керівника закладу включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів і видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:

саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;

стратегічне планування базується на положеннях програми розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;

річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу;

здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проєктів;

забезпечення професійного розвитку педагогів, методичного супроводу освітнього процесу;

формування позитивного іміджу закладу;

створення безпечних умов для функціонування закладу;

застосування ІК-технологій у освітньому процесі;

забезпечення якості освіти через узаємодію всіх учасників освітнього процесу.

1. 7. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМФОРТНИХ І БЕЗПЕЧНИХ УМОВ   

     НАВЧАННЯ ТА ПРАЦІ, В ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ    

      РОБОТИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ.

Ліцей створює та розвиває освітнє середовище для забезпечення сприятливих умов щодо здійснення освітнього процесу, підтримки здобувачів освіти.

7.1.Освітнє середовище закладу освіти:

• приміщення і територія закладу освіти є безпечними та комфортними для навчання та праці;
• здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх;
• працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях; 
• створюються умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу, формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті;
• застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників.

7.2. Освітнє середовище, вільне від будь-яких форм насильства та дискримінації:

безпечні й комфортні умови праці та навчання;

відсутність дискримінації та насильства.

Створення безпечного освітнього середовища спрямоване на виконання таких завдань:

формування у вихованців компетентностей, важливих для успішної соціалізації особистості;

запобігання та протидія таким негативним явищам серед дітей та учнівської молоді як насильство, кібербулінг, булінг тощо;

формування у дітей і підлітків життєвих навичок, що сприяють соціальній злагодженості, відновленню психологічної рівноваги;

запобігання та протидія торгівлі людьми, формування у вихованців таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей;

формування морально-етичних, соціальних, громадянських ціннісних орієнтирів, виховання національно свідомої, духовно багатої, фізично досконалої особистості;

профілактика залежностей і шкідливих звичок, пропаганда здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я як найвищої соціальної цінності;

формування лідерських якостей вихованців, залучення їх до процесів розбудови територіальних громад;

розвиток творчої співпраці педагогічного колективу, вихованців та їхніх батьків на засадах педагогіки партнерства.

1. 8. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУБЛІЧНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ

           Публічність інформації про діяльність ліцею здійснюється згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».

       На офіційному сайті Кінашівського ліцею розміщується така інформація:

Статут ліцею;

правила поведінки здобувачів освіти;

кадровий склад закладу освіти;

освітня програма;

навчальні програми із шкільної освіти;

     матеріально-технічне забезпечення закладу;

     результати моніторингу якості освіти;

 звіт про діяльність закладу у поточному навчальному році;

      досягнення вихованців, педагогів.

      Інформація про діяльність ліцею, здобутки вихованців, педагогічних працівників, робота з батьками, громадськістю оприлюднюється та систематично поновлюється на офіційному сайті ліцею.

9.ПЛАНУВАННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: МЕХАНІЗМ РОЗРОБКИ, ЗАТВЕРДЖЕННЯ, МОНІТОРИНГУ ТА ПЕРІОДИЧНОГО ПЕРЕГЛЯДУ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ

Стандарт забезпечення якості освіти – це нормативний документ, який регламентує діяльність адміністрації, педагогічних працівників та здобувачів освіти із забезпечення якості освіти та визначає міру їхньої відповідальності.

Моніторинг якості освіти може бути внутрішній і зовнішній.

Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом (іншими його структурними підрозділами).

Завдання моніторингу:

здійснення систематичного контролю за освітньою діяльністю в ліцеї;

створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;

аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації освітньої діяльності;

створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів;

прогнозування на підставі об’єктивних даних, динаміки й тенденцій розвитку освітньої діяльності в ліцеї.

Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.

Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в ліцеї, що включає такі складові: вихованці; педагоги; батьки вихованців; державні і громадські інстанції, з якими співпрацює заклад.

Суб’єктами моніторингу є: моніторингова група; адміністрація закладу.

          Напрями внутрішнього моніторингу якості освіти:

кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічних працівників;

контингент здобувачів освіти;

психологічний, соціологічний клімат у закладі;

результати навчання здобувачів освіти: участь у заходах, конкурсах, освітніх проєктах різних організаційних рівнів;

педагогічна діяльність, упровадження освітніх інновацій, змішаної, дистанційної форм навчання;

управління закладом освіти;

безпечне освітнє середовище;

охорона праці та безпека життєдіяльності;

відкритість і прозорість діяльності.

Критерії моніторингу:

рівність (забезпечення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);

систематичність (згідно з алгоритмом дій, етапами та в певній послідовності);

відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;

об’єктивність (повторний контроль іншими суб’єктами);

гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Функції самооцінювання:

отримання порівняльних даних, виявлення динаміки і факторів впливу на неї;

упорядкування інформації про стан і динаміку якості освітнього процесу;

координація діяльності організаційних структур (методичні об’єднання педагогів, творчі групи), задіяних до проведення моніторингу.

Форми самооцінювання:

самооцінка власної діяльності на рівні педагога, вихованця, адміністратора;

внутрішня оцінка діяльності керівниками структурних підрозділів;

зовнішнє оцінювання діяльності.

Терміни проведення моніторингу визначаються планом роботи ліцею на поточний рік.

Самооцінювання включає три етапи:

підготовчий– визначення об’єкта вивчення, визначення мети, критерії оцінювання, розроблення інструментарію і механізму відстеження, визначення термінів;

практичний (збір інформації)– аналіз документації, відвідання, занять і заходів, анкетування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;

аналітичний– систематизація та аналіз інформації, коригування, прогнозування, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.

Виконавцями самооцінювання є керівник закладу освіти, його заступник, керівники методичних об’єднань, члени творчих груп, керівники гуртків відповідних профілів.

Очікувані результати:

отримання результатів щодо стану освітнього процесу в закладі освіти;

покращення функцій управління освітнім процесом, збір, аналіз даних для прийняття управлінських рішень.

Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.

Дані моніторингу використовуються для обговорення на засіданнях методичних об’єднань, нарадах при директорові, педагогічних радах, презентаціях.

За результатами моніторингу розробляються рекомендації, здійснюється планування та корегування роботи, приймаються управлінські рішення.

Вищезазначене має сприяти формуванню в ліцеї об’єктивної, відкритої, інформативної, прозорої системи забезпечення якості освіти.

« повернутися