Натхненне слово Кобзаря
Про Шевченка ми чуємо з дитинства, говоримо про нього як про поета, борця, пророка, художника, і здається, все знаємо про нього, та все ж знову і знову відкриваємо для себе щоразу іншого, нового поета.
9 березня, у День народження Великого Кобзаря учні 8-11 класів Кінашівського ліцею звернулися до найпотаємніших сторінок його особистого життя. Будучи емоційною і чутливою натурою, Т.Шевченко, як і кожен поет, часто закохувався. Старшокласники привідкрили завісу часу і перенесли глядачів в епоху юного і вже зрілого Шевченка, щоб дізнатися, хто ж вони були, ті музи, які надихали поета, які давали йому втіху і навівали смуток, які любили його і яких любив він.
Моя любов, моя висока!
Не відпускай мене, храни!
Храни від буднів, злого ока,
Храни мої пречисті сни!
І хай я мучусь, хай неспокій!
І біль терзань- мої вони!
Моя любов, моя висока,
Не відпускай мене, храни!
