Національно-патріотичне виховання
Національно-патріотичне виховання дітей та молоді — це комплексна системна й цілеспрямована діяльність органів державної влади, освітніх закладів, громадських організацій, сім’ї та інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління (учнів, вихованців):
- високої патріотичної свідомості
- почуття вірності
- любові до Батьківщини
- турботи про благо свого народу
- готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку з захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.
Ключовий пріоритет національно-патріотичного виховання — формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.
Завдання закладу освіти — так побудувати виховну діяльність, щоб сама її організація, приклади авторитетних наставників-учителів, шкільне середовище виховували дітей у дусі патріотизму, глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності, самобутності.
Мета заходів національно-патріотичного виховання у навчальному закладі — сприяти набуттю дітьми та молоддю досвіду патріотичних дій, вихованню в дусі патріотичного обов'язку.
Принципи національно-патріотичного виховання
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Цілі виховних завдань патріотичного виховання:
- утверджувати в свідомості й почуттях учня патріотичні цінності, переконання і повагу до культурно-історичного минулого України
- виховувати повагу до Конституції, законів України, державної символіки
- укріплювати розуміння взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю
- сприяти набуттю здобувачами освіти патріотичного досвіду на основі:
- готовності до участі в процесах державотворення
- уміння визначати форми й способи участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади
- спроможності дотримувати законів і захищати права людини
- готовності взяти на себе відповідальність
- здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів
- формувати мовленнєву культуру, толерантне ставлення до інших народів, культур і традицій
- утверджувати гуманістичну моральність як основу громадянського суспільства
- культивувати кращі риси української ментальності, як-то працелюбність, свободолюбство, справедливість, доброта, чесність, бережне ставлення до природи
- підвищувати престиж військової служби, культивувати ставлення до солдата як до захисника Вітчизни, героя
- виховувати нетерпимість до українофобства, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму тощо.
Заходи національно-патріотичного виховання
Задля виконання завдань національно-патріотичного виховання ІМЗО рекомендує розвивати у навчальному закладі мережу історичних клубів, аби учні мали можливість глибше ознайомитися з історією рідного краю та держави. Приміром, представляючи маловідомі факти минулого українського народу, можна використовувати проекти Українського інституту національної пам’яті.
Героїчні й водночас драматичні події останнього часу спонукають до оновлення експозицій шкільних музеїв та кімнат бойової слави, зокрема, щодо інформації про учасників АТО та волонтерів.
На часі — використання всіх можливостей музейної педагогіки у музейних залах, світлицях.
Варто зауважувати також на волонтерській діяльності педагогів, учнів, батьків як такій, що сприяє встановленню соціальних зв’язків, набуттю дітьми шанобливого й відповідального ставлення, формуванню соціально значущої ініціативності, прагнення пожертвувати в ім’я України вільним часом, здійснити альтруїстичний вчинок.
Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану — промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, обстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою від особистого заради досягнення спільної мети.
20 лютого, у День Героїв Небесної Сотні, рекомендовано вшанувати подвиг Героїв Небесної Сотні, провівши в навчальному закладі:
- єдиний урок
- загальношкільну лінійку
- позакласні виховні заходи.
Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні.
Особливою формою роботи має стати створення та популяризація діяльності регіональних Центрів військово-патріотичного виховання дітей та молоді. Головними завданнями Центрів є:
- фізична і професійна підготовка дітей та учнівської молоді до служби в Збройних Силах України
- патріотичне виховання на традиціях українського козацтва
- пропаганда здорового способу життя
- волонтерська та пошукова робота
- проведення масових заходів, спрямованих на підвищення рівня знань молоді про стандарти НАТО та престижності проходження військової служби за контрактом у Збройних Силах України.
Форми національно-патріотичного виховання
Форми, методи та прийоми роботи з національно-патріотичного виховання доречно обирати з огляду на вікові особливості учнів, уподобання й інтереси, традиції навчальних закладів і місцевих громад, можливості навчального закладу тощо.
З-поміж популярних форм національно-патріотичного виховання виокремлено такі, як:
- інтерактивна патріотична зарядка
- творчий проект «Алфавіт мого міста»
- тематичний (національно-патріотичний) клуб вихідного дня
- майстер-клас із виготовлення арт-листівок для українських воїнів
- колективна гра зі створення панно «Україна — моя країна!»
- авторський стріт-арт на асфальті крейдою (малюнок і назва)
- гра-репортаж «Видатні імена сучасної України»
- звіт-мандрівка «Сюжетні замальовки рідного краю»
- патріотичний флеш-моб
- презентація ролику (мультфільму) на патріотичну тематику, виготовленого дітьми
- зустрічі з цікавими земляками-патріотами
- акція-пересувна виставка «Маємо знати свої права»
- реконструкція історичних подій
- виготовлення плакатів чи постерів (вітальних, узагальнюючих, символічних)
- портфоліо родинних реліквій і чи традицій
- написання книги пам’яті (родини, школи, району, міста)
- станційні ігри (квест «Знайди Декларацію — врятуй незалежність»)
- створення інфографіки (шевронів, подій)
- «живий музей»
- реальні або віртуальні подорожі (історичними музеями України чи місцями історичних подій)
- конкурси есе, біографічних розвідок
- тренінги (міні-, презентаційні, інформаційно-просвітницькі)
- флеш-моби (візуалізація державних чи національних символів, контурів кордонів України)
- лото «Меморі» (створення карток на запам’ятовування дат, назв місць, діячів та їхніх висловлювань, пов’язаних із здобуттям Україною незалежності, Днем Конституції та програвання)
- кастинг і розучування патріотичних пісень.
